Історична довідка
Інформаційна довідка.
Село Жуківка, Жуківської сільської ради. Розташоване за 28 км від райцентру смт Згурівка та за 80 км від м. Києва. Площа населеного пункту - 337,1 га. Населення станом на 01.01.2018 р. - 670 осіб, дворів - 449.
Уперше в літописі Жуківські хутори згадуються у 1772 р. За переказами старожилів, назва хуторів походить від першого поселенця Жука чи (є й така версія) від царського воєводи Жуковського, що поселився тут.
За гетьманським універсалом 1674 р. та царською жалуваною грамотою 1688 р., деякі містечка і села Лівобережжя потрапили у власність переяславського полковника, серба Р. Думитрашка-Райча. Він привласнив собі один із хуторів. Другий хутір загарбав пан Ляшенко.
Свої маєтки Ляшенко побудував там, де нині розташована середня школа. Селяни посадили сад, викопали ставок, залишивши посередині острів для відпочинку панської родини. Згодом маєтки і хутори придбав Бутович. Вирощував пан зернові і технічні культури. У 1895 р. для поливу розсади тютюну викопано криницю (вул. Корольова), яка збереглася донині. Вода тут надзвичайно добра.
У 1859 р. Жуківські хутори нараховували 38 дворів і 401 жителя.
Коли Бутович помер, його син продав батьківщину пані Грабовській, яка була одинока, а тому невдовзі продала маєток і два хутори пану Крушинському. Він господарював тут аж до революції.
Маєток пана Думитрашка був дуже гарним, потопав у зелені, вабило око різнобарв'я квітів. Ставок милував зір доглянутістю і впорядкованістю. На ньому був невеличкий острівець, де відпочивала панська родина. Пан Раїч перед революцією навіть мав моторного човна.
Раїч був хорошим інженером-будівельником, тому й збудував для себе такий красивий будинок, а у 1901 р. церкву, яка у напівзруйнованому вигляді збереглася і до наших днів. І маєток, і церква споруджено з цегли місцевого виробництва.
У храмі був родинний склеп, де поховані дядько Раїча - таємний радник Чотовцев, а також Тимофій Іванович Думитрашко - поет, який у 1858 р. видав у Києві поетичну збірку "Бандура". У 80-х роках XIX ст. у селі відкрито однокласну церковноприходську школу.
Після революції, розібравши панське майно, худобу, хліб, селяни не знищили будівлі.
Вони використовувалися як житлові приміщення, а потім тут відкрито дитячий садок.
У 1924 р. в Жуківці організовано комуну імені Крупської на чолі з Кирилом Краснощоком. Першими комунарами стали переселенці з Росії. Серед них і Теофан Пилипович Лисон, який у 1926 р. очолив господарство. Держава виділила комунарам трактори "Фордзон". Комунарам допомагали збирати врожай червоноармійці з Переяславського піхотного полку. Після служби частина їх залишалася жити і працювати в Жуківці.
У 1929 р. в селі розпочалася колективізація. Було організовано два колгоспи - "Перше Травня" та ім. Жовтневої революції, а комуну перейменовано в колгосп "Комунар". Селянам допомагала в обробку землі Березанська МТС.
У 1929 р. збудовано семирічну школу.
Важкі випробування випали на долю села в роки Великої Вітчизняної війни, яке було окуповане 21 вересня 1941 р. На фронтах воювало 317 жителів Жуківки. Багато з них проявили неабияку мужність і героїзм. Зокрема званням Героя Радянського Союзу удостоєно Андрія Микитовича Лук'янця. Додому з війни не повернулись 177 мешканців села.
Під час відступу радянських військ, що були оточені гітлерівцями, у 1941 р. біля Жуківки точилися бої. Загинуло близько 100 червоноармійців, які поховані в трьох братських могилах.
21 вересня 1943 р. Жуківку визволено від гітлерівців. За передовими частинами прибула й авіачастина, штаб якої знаходився в селі. Командував частиною льотчик-чкаловець Байдуков. У штабі був і командир ескадрильї, майбутній космонавт, старший лейтенант Георгій Береговий.
Одразу після звільнення від окупантів почалось відродження села.
У 1950 р. трудівники трьох жуківських колгоспів вирішили створити один колгосп, назвавши його іменем Жданова. Головою обрано колишнього фронтовика Омеляна Трохимовича Рекеду. Згодом господарство очолив Василь Петрович Прохоренко, потім Микола Андрійович Сіпко, Микола Данилович Клюшниченко.
Збільшувалось поголів'я корів, коней свиней, овець, колгосп мав велику пасіку. Зростали врожаї сільгоспкультур, збільшився машинно-тракторний парк. Колгоспники будували нові добротні будинки.
У 1958 р. село радіофіковано, у 1959 р. - електрифіковано. У 1976 р. заасфальтовано центральні вулиці села і з'єднано дорогою з твердим покриттям зі шляхом, що пролягає з Березані на Войкове. Споруджено двоповерховий будинок, де розмістилися контора господарства, виконком сільської ради, поштове відділення, а також зведено гуртожиток, магазини, їдальню, ларьок на фермі, медпункт, два двоповерхові будинки по 16 квартир у кожному, сушарку для зерна, завод для консервування овочів, холодильний блок для молока.
У 1985 р. в селі споруджено нову середню школу на 320 учнів зі спортзалом. Через рік в селі було проведено природний газ, заасфальтовано всі вулиці.
У 1986 р. після створення Згурівського району до його складу увійшла і Жуківка.
Знаменним було святкування Дня села 14 червня 1997 р. з нагоди 225-річчя с. Жуківка. На нього були запрошені видатні люди, які народилися в селі, що обіймали керівні посади в господарстві та працювали на посадах сільських голів.
У 2012 році відзначили 240-річчя села Жуківка. Було багато цікавих подій присвячених святу. З 2011 року традиційно проводиться свято Івана Купала, започатковане Бойко Оленою Петрівною. Щорічно влітку проводиться сільське свято з певною тематикою.
У селі функціонують ФАП, клуб, бібліотека, відділення поштового зв'язку, НВК (Загальноосвітня школа І-III ступенів – дитячий садок), у якій навчається 89 учнів: 50 - з Жуківки, 26 із с. Мала Супоївка та 12 з Малої Березанки, також 17 вихованців дошкільного віку. Учні нашої школи проявляють високу активність в сільських масових заходах та мають добрі здобутки в навчанні.
На території села працюють 4 продовольчі магазини.
На сьогодні обробіток землі здійснює ТОВ "Гарант", ТОВ «Жуків-Агро», СТОВ «Ярешківське». Господарства займаються вирощуванням зернових культур. Також вирощуванням зернових займаються фермерські господарства "Супой", Антоненко, "Руслан", "ВІНЕС", приватні підприємці В.В. Клюшниченко та І.В. Якобчук.
У 2002 р. в селі створено сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Жуківський". На даний час діяльність тимчасово призупинена.
З 2000 р. працював сільським головою Манойленко Олександр Халимонович, який має повагу серед мешканців села.
З 12 листопада 2010 року по 13 листопада 2015 року сільським головою працювала Бойко Олена Петрівна, 1978 року народження. Має вищу освіту, за спеціальністю - аграрний менеджмент, на даний час займає посаду адміністративного директора ТОВ «Жуків-Агро».
З 07 липня 2016 року посаду сільського голови займає Литвиненко Оксана Віталіївна, обрана на позачергових виборах 26 червня 2016 року. Працювала секретарем сільської ради з 12 листопада 2010 року.
Всі сільські голови завжди вкладали всю свою енергію та власні сили в розвиток рідного села та добробут громади. Село дуже красиве, охайне, милує око зеленню і квітами, запрошує всіх бажаючих на відпочинок. Тут є де рибалити і полювати.
